Робочі положення, відповідають упорів, але з верхньою опорою. Найбільш активнідії виконуються в висах зігнувшись позаду (рис. 7). Ці положення стійкі як в статиці, так і в швидкому русі. При правильному висі позаду зігнувшись (рис. 7, а) тіло урівноважене щодо опори: гімнастка рухається в щільній складці, таз піднятий, колінний суглоб заходить за лінію рук, голова на грудях. Важливо положення таза, якщо він висунутий вперед, то рівновага порушується (рис. 7,6), гімнастка змушена силою контролювати позу. При швидкому русі такий стан зберегти ще важче. Різновидом вису зігнувшись є вис ноги нарізно поза (рис. 7, в). При вірною техніці ноги в цьому положенні розлучаються нешироко (обіймаючи плечі) і максимально заводяться за лінію рук. Згинання в тазостегнових суглобах - максимально досяжне (гомілки можуть опускатися нижче плечової осі). Голова трохи піднята, м'язи задньої поверхні шиї напружені. Те й інше пов'язано з необхідністю деякого допол ¬ даткового силового контролю цього положення. Збільшення кульшового кута (при відповідній зміні і кута в плечах) переводить гімнастку з вісов зігнувшись ззаду в положення, більш-менш близькі вису прогнувшись ззаду. Ці положення важче фіксуються і тому рідше використовуються практично. Досить стійкий лише власне вис прогнувшись ззаду (рис. 8, а), випрямлення ж тіла (б) призводить до виникнення зовнішніх сил, зривають тіло у вис ззаду. Ще менш стійкі виси зігнувшись і прогнувшись спереду. Віс типу, показаного на рис. 9, а, вимагає силовий фіксації і застосуємо лише при відносно нешвидкому русі, його стійкість дещо підвищується лише при підйомі тазу (рис. 9,6). Положення ж з випрямленою тілом (рис. 9, в) зовсім нестійкі. 
|
